І
0
Інна25Author rating
Housing

Сусідка по житлу за кордоном без дозволу бере мою їжу

Я справді не з жадібних, вірте мені. Завжди готова поділитися їжею чи пригостити, мені не шкода. Але моя сусідка по кімнаті чомусь вирішила, що все, що я готую, є загальним. Якось зварила каструлю супу на кілька днів, приходжу ввечері — а половини вже немає. Подумала тоді, що вона просто голодна, і промовчала. А потім це сталося системою: то зникне сир, то мій йогурт, куплений спеціально на ранок. А нещодавно я довго стояла й крутила голубці, розраховувала хоча б на пару днів. Повертаюся з роботи — а їх взагалі немає, ні зовсім жодного! Причому порожня каструля так і стояла немитою в раковині. От тут моє терпіння й урвалося. Справа ж не в жадібності чи шматку їжі, а в тому, що беруть без дозволу абсолютно все, та ще й посуд лишають брудним. Це вже точно не про сусідську дружбу, а про нульову повагу. Тепер серйозно думаю: чи казати їй усе прямо в очі, чи вже простіше купити власний мініхолодильник із навісним замком? 😅

3Replies2ViewsUkraineDiscussed location

Replies(3)

Та що вам той окремий холодильник... Простіше ж прямо сказати людині, що так чинити негарно, або ж запропонувати готувати їжу по черзі!
Ой, як я вас розумію! Сусіди по житлу за кордоном — це справді лотерея, іноді робота менше виснажує, ніж такі побутові нюанси. Я б усе ж таки радила спочатку поговорити відверто, бо мовчати далі — тільки нерви псувати. Якщо не зрозуміє, тоді точно треба брати свій мініхолодильник або шукати іншу кімнату.
Я б на вашому місці не затягувала з розмовою. Коли я тільки приїхала на роботу за кордоном, теж стикалася з подібним у спільному житлі. Поговорила відверто, і хоча б посуд перестали лишати брудним.