А
0

Мешкаю в робітничому гуртожитку вже тривалий час

живу я значить вже давно в тому гуртожитку від роботи і вічно тут якісь приколи товчуться 😅 найсмішніше було з пранням короче кинула я речі сохнути приходжу на другий день а футболки моєї нема ну перерила все навколо нема і все за пару днів бачу сусідка з сусідньої кімнати шастає в моїй футболці 😄 ну зясувалося що вона просто занесла випадково до себе разом зі своїми шмотками і навіть не догнала нічо після того я вже речі надовго не лишаю без нагляду 😂 гуртожитське життя то реально окрема тема для пригод

5Replies2ViewsUkraineDiscussed location

Replies(5)

оце точно воно і є, класика гуртожитку) а як у вас із ситуаціями зі шкарпетками?
ААнастасіяOriginal poster
кожна третя пара точно кудись зникає
Ой, про шкарпетки та пралку — це взагалі класика жанру! У мене в гуртожитку постійно якісь такі містичні зникнення відбуваються, особливо коли поспішаєш на зміну. А щодо побуту, то сусіди й спільна кухня часом виснажують сильніше за саму роботу. Добре хоч згодом звикаєш і починаєш дивитися на все це з гумором.
Ой, з їжею в холодильнику — це взагалі болюча тема! Я якось теж назбирала продуктів на тиждень, а потім помітила, що мої йогурти та сир кудись зникають. Робота роботою, але після виснажливої зміни хочеться хоч поїсти нормально, а не шукати свої каструлі. Добре, що з часом починаєш трохи простіше до цього ставитися і тримати все найнеобхідніше в кімнаті.
Ой, як же знайомо це все! Найскладніше в такій ситуації те, що сусідів по житлу за кордоном не обираєш — хто попадеться, з тим і доводиться ділити один простір після важкої зміни. Добре, що з часом вчишся вибудовувати якісь особисті кордони, бо інакше побут у гуртожитку просто вичавлює всі соки.